тривки́й
-а́, -е́.
1. Який важко зруйнувати, зіпсувати; який не можна легко зламати, розбити, порвати й т. ін.; міцний. Тривке дерево . || Твердий. || Добротний, доброякісний. || Стійкий, надійний. || Який довго зберігається, не зникає. || Здатний витримувати щось, зберігатись, існувати в несприятливих умовах; витривалий.
2. перен. Який не піддається змінам; сталий, стійкий. || Довготривалий, постійний, міцний. || Стійкий, непохитний (про волю, вдачу й т. ін.). Людина тривкої волі .
3. Міцно збудований, фізично витривалий; сильний, дужий.
4. рідко . Поживний, ситний.
Начните вводить слово: