тремті́ти
-мчу́, -мти́ш, недок.
1. Трястися від холоду, страху, слабості, хвилювання тощо; дрижати (у 1 знач. ) . || чим .
2. перев. 3 ос. Трястися, коливатися, хитатися від чого-небудь. || Мигтіти, мерехтіти (про світло, вогонь і т. ін.). || Коливатися, дрижати (про нагріте повітря). || Переривчасто, нерівно звучати. || перен. Виражатись, виявлятись у чомусь, на чомусь і т. ін. (про почуття, переживання). || перен. Буяти, вирувати. || перен. Ледве помітно проявлятися; тліти.
3. перен. Відчувати страх, боязнь перед ким-, чим-небудь, боятися, побоюватися когось, чогось. || за кого – що . Турбуватися, переживати за себе, за чиюсь долю, чиєсь життя. || над ким . Оберігати, стерегти когось від неприємностей, лиха, хвороб; побиватися за кимось. || над чим . Боятися втратити щось. || над чим . Ощадливо витрачати, споживати щось; скупитися. || за ким . Бути дуже прив'язаним до когось, любити когось; бажати постійно бути з кимось.
4. перев. з част. аж, перен. , розм. Дуже хотіти самому зробити що-небудь, взяти участь у чомусь. || Прагнути до чогось, із нетерпінням ждати чогось.