Толковый словарь русского языка Д. Н. Ушакова
ТОЛОКА
толоки, ж. (обл.). 1. То же, что потрава. 2. Выгон для скота, общее пастбище. 3. только ед. То же, что помочь во 2 знач.
Толковый словарь Ефремовой
ТОЛОКА
I
1. ж. устар.
Суета, толкотня.
2. ж. местн.
Пастьба скота на паровом поле для удобрения такого поля.
II
ж. местн.
Работа всей деревней или частью деревни в помощь кому-л.
1. ж. устар.
Суета, толкотня.
2. ж. местн.
Пастьба скота на паровом поле для удобрения такого поля.
II
ж. местн.
Работа всей деревней или частью деревни в помощь кому-л.
Украинский толковый словарь
ТОЛОКА
толока
I толо́ка -и, ж.
1. Залишене під пар поле, що служить пасовищем для худоби.
2. діал. Взагалі вільна ділянка біля села, де збиралася молодь гуляти. II толо́ка́ -ло́ки́, ж. , розм.
1. Звичайно одноразова праця гуртом для швидкого виконання великої за обсягом роботи, на яку скликають сусідів, родичів, товаришів (без оплати, а за частування). || Люди, скликані для такої роботи. || перен. Про скупчення людей, які щось роблять.
2. у знач. присл. толо́ко́ю. Спільно, гуртом (працюючи без оплати, а за частування).
I толо́ка -и, ж.
1. Залишене під пар поле, що служить пасовищем для худоби.
2. діал. Взагалі вільна ділянка біля села, де збиралася молодь гуляти. II толо́ка́ -ло́ки́, ж. , розм.
1. Звичайно одноразова праця гуртом для швидкого виконання великої за обсягом роботи, на яку скликають сусідів, родичів, товаришів (без оплати, а за частування). || Люди, скликані для такої роботи. || перен. Про скупчення людей, які щось роблять.
2. у знач. присл. толо́ко́ю. Спільно, гуртом (працюючи без оплати, а за частування).
Большой русско-украинский словарь
ТОЛОКА
сущ. жен. рода толока