толк
-у, ч.
1. тільки одн. , розм. Те саме, що розум , глузд .
• Зна́ти толк у чому — бути знавцем чого-небудь, добре розумітися на чому-небудь.
• З то́лком — а) розсудливо, розумно; б) так, щоб можна було зрозуміти.
2. тільки одн. , розм. Користь; добрий наслідок.
• Без то́лку — а) даремно, марно, без потреби; б) безглуздо, безладно.
3. перев. одн. , заст. Суть, смисл, сенс.
4. рідко . Напрям, спрямування. || Напрям у старообрядництві та сектантстві.
5. розм. Лад, порядок де-небудь.
6. перев. мн. , рідко . Пересуди, розмови.