тож
1. спол. Уживається звичайно на початку речення, в якому підсумовується щось, робиться висновок з попереднього, з якогось повідомлення, з чогось сказаного; наближається за знач. до спол. таким чином, отже. || Уживається для приєднання речення, що служить поясненням думки, висловленої в попередньому; відповідає знач. спол. тому, через те.
2. част. Уживається для логічного вирізнення певного слова або для підсилення загального змісту всього висловлювання.
• Тож-бо; Тож-бо і є; Тож воно́ і є — уживається для підсумування висловленого кимсь.
• Чи тож — невже, хіба.
3. присл. , діал. Також, теж.
Начните вводить слово: