ти́хо
1. Присл. до тихий 1), 3), 5-8). || Без розмов, співу і т. ін.; мовчки.
2. у знач. присудк. сл. Про тишу, про відсутність голосних звуків.
3. у знач. присудк. сл. , у сполуч. зі сл. на душі, на серці. Про стан душевного спокою.
4. у знач. присудк. сл. Про спокійне мирне життя; про відсутність соціальних струсів, зіткнень і т. ін.
5. у знач. присудк. сл. Про відсутність вітру.
6. у знач. виг. Уживається як заклик до мовчання, додержання тиші. || Уживається як заклик до обережності.
Начните вводить слово: