ти́хий
-а, -е.
1. Який звучить не сильно, не голосно. || Який майже не утворює звуків, не робить шуму. || Ледве чутний.
2. Сповнений тиші, без голосних звуків.
• Ти́ха годи́на — година післяобіднього відпочинку, сну (у дитячих садках, лікарнях, санаторіях і т. ін.).
3. Без руху, непорушний. || Безвітряний. || Без течії, без хвиль (про воду, озеро, став і т. ін.); спокійний, без хвиль, штильовий (про море). || Захищений від дії зовнішніх сил (вітру, хвиль і т. ін.).
4. Такий, де немає шуму, метушні, руху. || Віддалений від неспокійного, бурхливого життя.
5. Без напруженої діяльності, бурхливого перебігу, без тривог і струсів. || Спокійний, безтурботний (про сон, старість і т. ін.). || Без бурхливих веселощів, розваг. || Скромний, не пишний.
6. Який звичайно не проявляє різко чи бурхливо своїх почуттів; спокійний, лагідний. || Для якого характерні врівноваженість, лагідність. || Який виражає спокій, лагідність. || Приязний, доброзичливий.
7. Слабкий, незначний за силою вияву. || Спокійний, не буряний, не сильний. || Не різкий, не надто яскравий. || Який проявляється не бурхливо, стримано.
8. Повільний, нешвидкий. || З повільною течією (про річку, струмок і т. ін.).
9. перен. Безмовний, сумний.