ти́кати
I ти́каю, ти́каєш і ти́чу, ти́чеш, недок. , ткну́ти, ткну, ткнеш і ти́кнути, -ну, -неш; наказ. сп. ти́кай і тич; док.
1. перех. і неперех. Встромляти, втикати щось колюче, з загостреним кінцем. || Колоти, проколювати кого-, що-небудь, наносячи удар чимось гострим. || Вкладати, засовувати щось у (за) що-небудь, у середину чогось. || Встромляти, впихати в глиб чогось; саджати.
2. перех. і неперех. Короткими, різкими ударами, поштовхами торкатися кого-, чого-небудь; штовхати кінцем чогось. || безос.
3. неперех. Показуючи на кого-, що-небудь, кудись, робити різкий жест у цьому напрямі. Тикати дулі . Тикати пальцем .
4. перех. , перен. , розм. Дуже часто вживати (слово, вираз і т. ін.). || Пропонувати, нав'язувати комусь що-небудь неприйнятне.
5. перех. , розм. Різким рухом давати, подавати комусь що-небудь. || Похапцем або крадькома давати комусь що-небудь. || Давати хабара комусь.
6. перев. док. , перех. , розм. Недбало, без розбору або нашвидку розмістити, заховати десь; запхати, засунути. || перен. Посилати, направляти когось куди-небудь; дівати.
7. неперех. Різким рухом від себе бити, ударяти.
8. перех. , діал. Займати, чіпати. || перев. док. , перен. Вплинути на кого-небудь, схвилювати, зачепити когось. II -аю, -аєш, недок. , розм. Звертатися до когось на "ти". III -ає, недок. , розм. Те саме, що цокати I.