тамга́
-и́, ж. , іст.
1. Тотемний родовий, а згодом сімейний знак власності у вигляді тавра, мітки, яким кочові народи ( перев. кочівники Центральної Азії, Сибіру, Причорномор'я) позначали своє майно.
2. Герб, печатка або підпис.
3. Внутрішнє торговельне мито на Русі в добу монголо-татарського ярма.