тала́нт
I -а, ч. У Стародавній Греції, Месопотамії, Сирії – вагова та грошова одиниця. II -у, ч.
1. Видатні природні здібності людини; хист, обдаровання. || Здібність до чогось, уміння робити щось. Виявляти талант .
2. род. -а. Людина з видатними природними здібностями.
Начните вводить слово: