табу́
невідм. , с. У первісних племен і народів – релігійна заборона певних дій, слів тощо, порушення якої, за упередженими уявленнями людей, неминуче спричиняє тяжке покарання. || перен. Взагалі яка-небудь заборона. Накладати табу .
Начните вводить слово: