Украинский толковый словарь ТІУН тіу́н -а, ч. , іст. У Київській Русі, в українських і російських землях періоду феодальної роздробленості та в Російській централізованій державі (до 16 ст.) – господарський управитель феодала, суддя нижчої категорії і т. ін.
