стяга́ти
-а́ю, -а́єш і рідше стя́гувати, -ую, -уєш, недок. , стягти́ і стягну́ти, стягну́, стя́гнеш; мин. ч. стяг, -ла́, -ло́ і стягну́в, -ну́ла, -ну́ло; док. , перех.
1. Міцно з'єднувати, зв'язувати, скріплювати що-небудь чимсь.
2. Робити більш прилеглим, тісним, натягнутим (пояс, кінську збрую і т. ін.). || Обгортаючи, щільно прилягати до чого-небудь. || Щільно облягати, охоплювати, обтягувати з усіх боків, часом створюючи враження меншого розміру (про одяг, взуття). || Морщити, збирати в складки. || безос. || Зводити докупи ( перев. брови). || Зменшувати, звужувати площу чого-небудь. || безос.
3. Зносячи, звозячи, збирати, складати що-небудь в одному місці. || Зачепивши чим-небудь, збирати, згрібати в одне місце, докупи. || перен. Об'єднуючи, згуртовуючи, збирати, зосереджувати, скупчувати в одному місці. || перен. Приваблюючи до себе, змушувати збиратися, зосереджуватися. || перен. Поступово збирати, нагромаджувати (гроші, майно і т. ін.).
• Стяга́ти підо́зру (біду́, кло́піт і т. ін.) на кого - що ) — викликати що-небудь неприємне, небажане; бути причиною чогось неприємного, небажаного.
4. Тягнучи, повільно, з трудом знімати що-небудь. || Тягнучи, знімати когось, щось звідки-небудь. || Робити меншим що-небудь.
5. тільки док. , розм. Украсти що-небудь.
6. Примушувати сплатити що-небудь.