структу́ра
-и, ж.
1. Взаєморозміщення та взаємозв'язок складових частин цілого; будова.
• Ба́зова структу́ра — у програмуванні – одна з основних структур у методі структурного програмування: слідування, вибір, повторення.
• Динамі́чна структу́ра — у системах обробки інформації – структура даних, яка може змінюватися в процесі використання.
2. Устрій, організація чого-небудь.
• Багаторі́внева структу́ра — структура, елементи (вузли) якої розташовані на двох або більше рівнях ієрархії.
• Виробни́ча структу́ра — сукупність виробничих підрозділів підприємства із зазначенням їх складу, співвідношення та зв'язків між ними.
• Структу́ра ма́ркетингу ек. — поєднання елементів маркетингу для досягнення поставлених цілей і задоволення цільового ринку.
• Структу́ра просува́ння това́рів ек. — комунікаційна програма фірми, яка поєднує рекламу, пабліситі, персональний збут та його стимулювання.
• Структу́ра ри́нку — основні характерні риси ринку, до яких входять: кількість і розміри представлених на ринку фірм; міра, до якої товари різних фірм схожі між собою; легкість входження та виходу з конкретного ринку; доступність ринкової інформації.