строкови́й
-а́, -е́.
1. іст. Найнятий на роботу на певний строк. || у знач. ім. строкові́, -ви́х, мн. ( одн. строкови́й, -во́го, ч. ; строкова́, -во́ї, ж. ) . Чоловіки й жінки, яких найняли на роботу на певний строк. || Визначений на певний відрізок часу.
• Строкови́й вклад фін. — депозит, який приймається банком на чітко визначений термін.
2. рідко . Те саме, що терміновий .