страх
I стра́ху́, ч.
1. Стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, небажаного. || Вираження, прояв тривоги, неспокою тощо (на обличчі, в очах і т. ін.).
• На страх кому ; Для (ра́ди) стра́ху́ — щоб настрахати, злякати кого-небудь.
• Під стра́хом ка́ри (сме́рті і т. ін.) — під загрозою кари, смерті і т. ін.
• Взя́тися стра́хом — дуже перелякатися.
• Держа́ти (трима́ти) в стра́ху́ кого — змушувати кого-небудь перебувати в покорі.
• Наганя́ти стра́ху́ на кого, кому, на що — викликати або посилювати у кого-небудь почуття остраху, переляку.
2. перев. мн. Фантастична істота незвичайного, страшного вигляду.
3. у знач. присл. , розм. Те саме, що страшно .
4. у знач. присл. , розм. Виражає захоплення, здивування і т. ін. з приводу великої кількості кого-, чого-небудь або стосовно до когось чи чогось дуже великого, сильного тощо.
5. у знач. присл. , розм. Надзвичайно, дуже. II :
• Віддава́ти на страх юр. — віддавати що-небудь комусь на зберігання; платити комусь домовлену суму грошей за забезпечення цілості чого-небудь.
• Прийма́ти на страх юр. — брати у кого-небудь щось на зберігання; одержувати з когось домовлену суму грошей за забезпечення цілості чого-небудь.
Начните вводить слово: