Большой российский энциклопедический словарь
СТИМУЛ
СТИ́МУЛ (от лат. stimulus, букв.- остроконечная палка, к-рой погоняли ж-ных, стрекало), побуждение к действию, побудительная причина поведения.
Толковый словарь русского языка И. С. Ожегова и Н. Ю. Шведовой
СТИМУЛ
СТИ́МУЛ -а, м. (книжн.). Побудительная причина, толчок (в 4 знач.); заинтересованность в совершении чего-н. С. для развития.
Украинский толковый словарь
СТИМУЛ
сти́мул
-у, ч.
1. Те, що викликає зацікавленість у здійсненні чого-небудь; спонукальна причина до здійснення чогось.
2. Подразник, який викликає реакцію.
-у, ч.
1. Те, що викликає зацікавленість у здійсненні чого-небудь; спонукальна причина до здійснення чогось.
2. Подразник, який викликає реакцію.