сти́гнути
I -ну, -неш; мин. ч. стиг, -ла, -ло і сти́гнув, -нула, -нуло; недок.
1. Ставати, робитися спілим, дозрілим (про фрукти, овочі, злаки і т. ін.).
2. перен. Поступово наближатися, надходити, розповсюджуватися. II -ну, -неш; мин. ч. стиг, -ла, -ло і сти́гнув, -нула, -нуло; недок.
1. Втрачаючи тепло, ставати, робитися холодним, холоднішим; застигати.
2. Охолоджуючись, твердіти, згущуватися, перетворюватися на лід.
3. перен. Переставати рухатися, ворушитися, коливатися і т. ін. || Зупинятися, ставати нерухомим (про очі). || Бути який-небудь час незмінним (про почуття).
• Се́рце сти́гне — а) хто-небудь заспокоюється після гніву, роздратування і т. ін.; б) хто-небудь дуже хвилюється, переживає від переляку, жаху.