стату́т
-у, ч.
1. Зведення правил, що визначають завдання, структуру, функції та порядок діяльності якої-небудь установи, організації і т. ін.
2. іст. У деяких країнах Західної Європи в 14-18 ст. – закон, урядове розпорядження або збірник законів.
3. У США, Великій Британії та деяких інших країнах – законодавчі акти загальнонормативного характеру.
4. У міжнародному праві – найчастіше положення про діяльність якого-небудь органу.
Начните вводить слово: