станови́ти
I -новлю́, -но́виш; мн. стано́влять; недок. , перех. , розм. Те саме, що ставити 1-9), 11-17), 19), 20). Становити рекорд . II -новлю́, -но́виш; мн. стано́влять; недок. , перех.
1. Бути чим-небудь, являти собою щось, складати зміст чого-небудь.
• Станови́ти ви́няток — бути відхиленням від звичайного, від загального правила.
2. Складати якусь кількість (у сумі, в сукупності), входити як частина чого-небудь.