стіле́ць
-льця́, ч.
1. Вид меблів у вигляді короткої лави, перев. зі спинкою, для сидіння однієї людини. Плетений стілець . Віденський стілець . || перен. , розм. Посада, службове місце.
• Електри́чний стіле́ць іст. — знаряддя страти в США.
• Сиді́ти на двох стільця́х (між двома́ стільця́ми) — намагатися поділити дві протилежні думки.
2. спец. Підставка під який-небудь механізм, інструмент, будову і т. ін.
3. Те саме, що аналой .
Начните вводить слово: