спрямо́вувати
-ую, -уєш, недок. , спрямува́ти, -у́ю, -у́єш, док. , перех.
1. Користуючись кермом та іншими пристроями, скеровувати у певному напрямку рух човна, літака, автомашини і т. ін. || Направляти певним чином плин чого-небудь, чийсь біг, чиюсь ходу і т. ін. || Націлювати що-небудь (оптичний прилад, зброю і т. ін.) на когось, щось. || у сполуч. зі сл. зір, погляд і т. ін. Дивитися куди-небудь.
• Спрямо́вувати \[свої́\] кро́ки — іти, вирушати куди-небудь.
2. перен. Надавати потрібного напрямку діяльності, вчинкам, розмові і т. ін. || Орієнтувати кого-небудь певним чином. || Зосереджувати на чому-небудь (зусилля, енергію, здібності і т. ін.). || перен. Зосереджуючи, направляти проти кого-, чого-небудь, на когось, щось.
3. Виділяти, призначати що-небудь для чогось.
4. Учити, наставляти, даючи поради, вказівки кому-небудь. Спрямовувати на вірний шлях .