спокі́йний
-а, -е.
1. Який перебуває в стані спокою (у 1 знач. ) . || Який перебуває в стані рівноваги. || У якому нема великого руху, шуму. || Який відзначається спокоєм, стриманістю, рівністю у перебігу, виявленні. || Повільний, розмірений. || Який дозволяє уникнути турбот, незручностей, зберегти спокій.
• Спокі́йний стан — стан повної нерухомості.
• Спокі́йна сталь — сталь, яку одержують за більш повного, порівняно з киплячою і напівспокійною сталлю, розкислення рідкого металу і яка характеризується більшою однорідністю властивостей.
2. Який не відчуває хвилювань, тривоги і т. ін. який перебуває в стані душевного спокою (про людину). || Власт. такій людині. || Який виражає душевний спокій, врівноваженість. || У якому відсутні ознаки хвилювання, тривоги, занепокоєння і т. ін.
• Будь спокі́йний (спокі́йна); Бу́дьте спокі́йні — не турбуйся (не турбуйтеся), не хвилюйся (не хвилюйтеся).
• Бу́ти спокі́йним за кого - що — не відчувати хвилювання за кого-, що-небудь; бути певним у кому-, чому-небудь.
3. Який має врівноважений характер (про людину). || Власт. такій людині; такий, як у врівноваженої людини. || Який не порушує спокою, не завдає турбот, клопоту оточенню. || Смирний (про тварин).
4. Який відбувається у спокої (у 1 знач. ) , без тривог і клопотів. || Без різких температурних і погодних змін, коливань (про пори року, дня); тихий, лагідний. || Не пов'язаний з турботами, клопотами. || Сповнений спокою.
5. Приємний для ока, який не дратує, не подразнює (про колір, світло).
Начните вводить слово: