спи́на
-и, ж.
1. Задня частина тулуба людини від шиї до крижів. || Верхня частина тулуба тварини. || у знач. присл. спи́ною. Повернувшись обличчям у бік, протилежний кому-, чому-небудь.
• За спи́ною — а) безпосередньо за ким-небудь; б) за плечима; в) на якійсь відстані за ким-небудь; г) позаду кого-небудь, так, щоб той не міг бачити або чути; ґ) в минулому.
• З-за (і́з-за) спи́ни — ззаду кого-небудь.
• У спи́ну — а) (у сполуч. зі сл. погрожувати, говорити, дивитися і т. ін.) услід; б) (у сполуч. зі сл. бачити, побачити, забачити і т. ін.) ззаду, не в обличчя.
• За спи́ною у кого, чиєю — без відома, згоди, участі кого-небудь; таємно.
• За широ́кою спи́ною кого, чиєю — під чиєю-небудь опікою, чиїмсь захистом, заступництвом.
• На свої́й (вла́сній) спи́ні зві́дати що — зазнати чогось особисто, на власному досвіді.
• На чужі́й спи́ні виїжджа́ти — користуватися наслідками чиєї-небудь праці; використовувати когось для досягнення своєї мети.
• Стоя́ти за спи́ною чиєю — таємно опікати кого-небудь, надавати йому підтримку; таємно скеровувати чиюсь діяльність.
2. Те саме, що спинка 3).