спереча́тися
-а́юся, -а́єшся, недок.
1. Вести суперечку (у 1 знач. ) , доводячи що-небудь. || Заперечувати проти чого-небудь, не давати своєї згоди на щось.
2. Обстоювати своє право на що-небудь, на володіння чимсь. || чому , рідко . Чинити опір чому-небудь; противитися.
3. перен. Не поступатися кому-, чому-небудь якимись якостями, властивостями; суперничати.