спа́дщина
-и, ж.
1. Майно і т. ін., що переходить після смерті його власника до іншої особи. || рідко . Окрема річ із такого майна. || розм. Те, що залишилося від попередника.
2. Явища культури, науки, побуту і т. ін., що залишилися від попередніх часів, від попередніх діячів. || Наслідки, перев. негативні, чийогось панування, чиєїсь діяльності, якогось процесу і т. ін.
3. рідко . Те саме, що спадковість 2).
• Дістава́ти у спа́дщину що — а) успадковувати майно, річ і т. ін. або явища культури, науки, побуту тощо; б) успадковувати якусь хворобу, певні риси вдачі і т. ін.
• Дістава́тися у спа́дщину — а) переходити від кого-небудь у користування до наступника; б) переходити від одного до іншого за спадковістю (у 1, 2 знач.).
Начните вводить слово: