сон
I сну, ч.
1. Фізіологічний стан спокою організму людини і тварини, що настає періодично і супроводиться повною або частковою втратою свідомості й ослабленням ряду фізіологічних процесів. || Те саме, що спання . || Те саме, що сплячка 1). || спец. Стан рослини, за якого відбувається зміна в положенні листя або пелюсток квітки під впливом зміни освітлення і температури. || Зимове завмирання рослин.
• Зі (до) сну — тільки що прокинувшись або не зовсім прокинувшись; спросоння.
• Крізь (че́рез) сон — не зовсім заснувши або не зовсім прокинувшись.
• Гіпнопеди́чний сон — психофізіологічний стан спокою організму, під час якого в пам'ять людини вводиться і закріплюється в ній певна інформація.
• Вибива́тися зі сну — переставати нормально спати.
• Відганя́ти сон — не давати заснути.
• Нена́че крізь сон (уві́ сні) ба́чити (чу́ти і т. ін.) — неясно, невиразно, нечітко бачити (чути і т. ін.).
• Перебива́ти сон — невчасно будити.
• Пе́рший сон — час безпосередньо після засинання.
2. Те, що сниться; сновидіння. || перен. Те, про що мріє людина; мрія. || перен. Те, що сприймається як нереальне, примарне, оманливе; прот. дійсність.
• Золоти́й сон — а) приємне сновидіння, що дає відчуття щастя, насолоди; б) мрія про щастя, радість.
• Приє́мних снів! — побажання доброго відпочинку тому, хто збирається спати; добраніч.
• Як страшни́й сон — про щось гнітюче, неприємне, в існування чого важко повірити, що не можна пояснити.
• Сон-дрімо́та фольк. — неміцний сон.
II со́ну, ч. Лікарська рослина родини жовтцевих з великими ліловими квітками; сон-трава. III со́на, ч. Одиниця шкали гучності звуку. IV со́на, ч.
1. Загальна назва різних ритміко-мелодичних формул народної музики в країнах Центр. Америки та Карибського басейну.
2. Кубинська пісня, що поєднує риси іспанського романсу з синкопованими ритмами негритянської музики.