СОБАКА: значение слова

соба́ка

-и, ч. і рідше ж.

1. Свійська тварина родини собачих, яку використовують для охорони, на полюванні і т. ін. Їздовий собака .
• Як соба́к — дуже багато.

• \[Як\] соба́ка на сі́ні — про того, хто сам не користується чим-небудь й іншим не дає.


2. перен. , зневажл. Про злу, жорстоку, недоброзичливу і т. ін. людину. || Уживається як лайливе слово.

3. до чого , перен. , рідко . Той, хто досяг досконалості в чому-небудь; вміла, спритна, завзята в чомусь людина.

4. Хижий ссавець родини собачих. Дикий собака динго .

сущ. жен. рода ; одуш. зоол. собака імен. чол. роду ; жив.
• вот где собака зарыта -- ось де собака заритий

• с собаками не сыщешь -- із свічкою не найдеш

• собаку съесть -- зуби з'їсти

– значок такой, @ Я его принципиально так не называю, мне благозвучнее слово «альфа».

собачка — «@».