смія́тися
смію́ся, сміє́шся, недок.
1. Видавати сміх від веселощів, радості, нервового збудження і т. ін. || Уміти видавати сміх. || Веселитися, радіти, бути у веселому, радісному настрої. || розм. Виражати веселий, радісний настрій і т. ін. (про очі, обличчя тощо). || Видавати, утворювати звуки, що нагадують сміх (про птахів, звірів).
• Смія́тися сльоза́ми — одночасно радіти й плакати.
2. з кого – чого , рідко над ким – чим , кому , чому і без додатка . Насміхатися, глузувати з кого-, чого-небудь, висміювати чиїсь дії, вчинки і т. ін.
• Смія́тися в душі́ з кого - чого, рідше над ким - чим — глузувати, кепкувати з кого-, чого-небудь, не виявляючи цього зовні.
3. Говорити про що-небудь несерйозно, не зовсім розсудливо; ставитися до чогось легковажно.