СЛОВО: значение слова

сло́во

-а, с.

1. Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об'єктивного світу. || Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. || В обчислювальній техніці – послідовність символів ("літер") для позначення виду даних, повідомлення і т. ін.
• Вказівне́ сло́во грам. — вказівний займенник або прислівник, який накреслює в головному реченні значення, що конкретизується підрядним реченням.

• Го́стре сло́во — сповнений дотепу, влучний, дошкульний вислів або одне слово.

• Зарезерво́ване сло́во — у мовах програмування – ключове слово, що не може використовуватися як ідентифікатор.

• Ключове́ сло́во — у мовах програмування – а) слово, яке в певних контекстах описує мовну конструкцію; б) слово або словосполучення природної мови, яке вибирається з тексту документа та використовується для його індексування.

• Маши́нне сло́во — у системах обробки інформації – послідовність символів, яка займає одну комірку пам'яті машини; може бути командою, числом, літеро-числовою послідовністю.

• Мода́льне сло́во грам. — слово, що виражає відношення змісту мовлення до дійсності.

• Сло́во в сло́во — абсолютно точно, відповідно до якогось тексту, розмови тощо; дослівно.

• Сло́во за сло́вом — повільно, поступово.

• Соло́не сло́во — грубий, непристойний вислів.

• Сполу́чне сло́во грам. — повнозначна частина мови (перев. займенник або займенниковий прислівник), що виступає в ролі підрядного сполучника.


2. тільки одн. Мова, мовлення. Друковане слово .

3. Висловлювання, фраза. || розм. Відповідь, розповідь. || у формі оруд. в. мн. слова́ми кого , чиїми . Уживається у знач. як говорив (писав, учив і т. ін.) хто-небудь.
• Закида́ти сло́во кому, за кого, про кого — звертатися до когось із клопотанням про кого-небудь.

• За слова́ми кого, чиїми у знач. вставн. сл. — як було сказано ким-небудь.

• На слова́х — а) усно; б) тільки у розмові, а не в дійсності.

• Одни́м сло́вом у знач. вставн. сл. — уживається як узагальнення сказаного перед цим; коротко кажучи.

• У в двох (кілько́х) слова́х — дуже коротко, стисло.

• Узя́ти свої́ слова́ наза́д — відмовитися від сказаного раніше.


4. Обіцянка виконати що-небудь. || Згода на шлюб. Дотримати \[свого\] слова .

5. тільки одн. Прилюдний виступ, промова де-небудь. Брати слово . Позбавляти слова .
• Віта́льне сло́во — промова, якою вітають кого-небудь.

• Вступне́ сло́во — промова, яку виголошують на початку зборів, конференцій і т. ін.

• Напу́тнє сло́во — поради, побажання, що висловлюються кому-небудь у дорогу; напуття.

• Оста́ннє сло́во — а) (чиє, кого) категоричне, остаточне рішення про кого-, що-небудь; б) (чого) досягнення науки, техніки і т. ін.; в) виступ підсудного перед винесенням вироку.

• Утрача́ти пра́во сло́ва — бути позбавленим можливості висловитися.


6. тільки одн. Жанр літературного твору у формі ораторської розповіді.

7. тільки мн. Літературний текст до вокального твору. Класти на музику слова .