скорохо́д
-а і скорохо́дець, -дця, ч.
1. Той, хто швидко ходить. || спорт. Спортсмен із швидкісної ходьби, бігу (на лижах, ковзанах і т. ін.). || У давнину – слуга, що біг перед екіпажем володаря, а також гонець, посильний.
2. Робітник, що здійснює проходку швидкісним методом.
3. тільки мн. , фольк. Чарівні чоботи, які швидко переносять на велику відстань того, хто їх взуває.
Начните вводить слово: