ско́ро
I Присл. до скорий 1), 2); вищ. ст. скорі́ше, рідше скорі́ш. || у знач. присудк. сл. II спол. , рідко .
1. часовий . Уживається на початку підрядного речення часу і означає, що дія головного речення відбувається відразу після дії підрядного речення; уживається у знач. тільки, як тільки, лиш тільки.
2. умовний . Уживається на початку підрядного умовного речення, яке виражає реально можливу умову; уживається у знач. якщо, у тому випадку, коли. || у сполуч. з част. б (би). Уживається в підрядному умовному реченні, яке виражає бажану, передбачувану або суперечну дійсності умову. || у сполуч. з част. вже (уже). Уживається в підрядному умовному реченні, яке виражає умову, що є причиною або обґрунтуванням того, про що говориться в головному реченні.
Начните вводить слово: