СКЛАД: значение слова

СКЛАД -а, мн. -ы, -ов, м.

• 1. Специальное помещение для хранения чего-н. Заводской с.

• 2. Запас товаров, материалов, сложенных в одном месте. С. оружия. Дровяной с. II прил. складской, -ая, -бе. Складское помещение. Складское хранение материалов.

СКЛАД -а (-у), м. Образ мыслей и привычек, характер поведения. С. ума. Национальный с. характера. Человек особенного склада. Логическая связь, стройность. Ни складу ни ладу нет в чём-н. (нет ни ясности, ни порядка; разг.).

СКЛАД -а, мн. -ы, -ов, м.: читать по складам - произнося раздельно слоги, не бегло, неумело.

склада, мн. склады (склады простореч.), м. 1. Запас чего-н., большое количество каких-н. предметов, сосредоточенных, сложенных в одном месте. Склад оружия. Дровяной, лесной склад. 2. Специально приспособленное помещение, место, здание, куда складываются и Где хранятся запасы товара, материалов. Постройка товарных складов. Каменные склады. Застраховать склад. Железобетонные склады. Я работаю на складе. 3. только ед. характер устройства и организации чего-н. (в результате того, как складывается, образуется что-н.), образ мыслей и привычек. Мы, коммунисты, - люди особого склада. Сталин. Склад жизни. Своеобразный склад ума.

Способ, характер чего-н. И подлинно запел, да только лишь совсем особым складом. Крылов. 4. только ед. Телосложение (спец.). Лошадь хорошего склада. Склад тела коровы влияет на молочность ее. 5. только ед. Логическая связь, стройность, смысл (разг.). В ней (балладе) большие чудеса, очень мало складу. Жуковский. Ни складу, ни ладу. Поговорка. Где чудеса, там мало складу. Грибоедов.

склада, мн. склады, м. (устар.). То же, что слог в 1 знач., теперь только в выражении читать по складам - о ненаучившемся еще бегло читать.

1. м.
1) Специальное место, помещение для хранения чего-л.
2)
а) Большое количество каких-л. предметов, собранных, сложенных в одном месте.
б) разг. Запас чего-л.
2. м.
1) Физический облик человека или животного; телосложение.
2)
а) Нравственный облик человека, его характер, привычки, убеждения.
б) Характерные особенности, строй ума, души, характера, мыслей.
3)
а) Манера излагать мысли, писать или говорить; стиль.
б) разг. Логическая связь, стройность.
4) Установившийся порядок, образ жизни.
5)
а) Способ построения стиха, песни и т.п.
б) Ритмичность, напевность.
3. м. устар.
То же, что: слог (1*).

склад 1, -а (хранилище; образ мыслей и привычек)

склад 2, -а и -у (слаженность, толк)

склад 3: чита́ть по склада́м

см. депо , конструкция , помещение , согласие , строение , строй , устройство

склад

I -у, ч.

1. Відповідно обладнане місце, будівля або приміщення для зберігання чого-небудь (продуктів, матеріалів і т. ін.). || чого , з чого . Велика кількість яких-небудь предметів, продуктів матеріалів і т. ін., зібраних і складених в одному місці, запаси чого-небудь.

2. кого , чого , з означ. Сукупність окремих частин, які утворюють що-небудь ціле. || Сукупність людей, що утворюють який-небудь колектив, якусь організацію. || Сукупність певних елементів, що входять у яку-небудь хімічну сполуку, речовину і т. ін.
• Вхо́дити до скла́ду — бути складовою частиною чого-небудь.

• У по́вному скла́ді — цілком, весь, повністю.

• Зако́н ста́лості скла́ду хім. — один із основних законів хімії, який полягає в тому, що кожна хімічна сполука молекулярної будови має сталий якісний і кількісний склад незалежно від способу її одержання.

• Склад зло́чину юр. — сукупність установлених кримінальним законом ознак, що визначають певну дію, вчинок і т. ін. як злочин.

• Словнико́вий склад лінгв. — сукупність слів якоїсь мови.
II -у, ч.

1. Будова тіла людини, тварини. || чого . Будова якої-небудь частини тіла людини, тварини.

2. чого , з означ. Характерні особливості (розуму, вдачі, думок і т ін.) людини.

3. Спосіб викладу думок, манера письма. || Спосіб побудови пісні, музичного твору, вірша.

4. грам. Відрізок звукового потоку мови, що складається з одного або кількох звуків і визначається зміною наростання і спаду звучності.
• Відкри́тий склад — склад, що закінчується на складотворний звук.

I муж.
1) (помещение) warehouse (товарный)
storehouse
depot воен.
мн. storage facilities временный полевой склад – dump воен. таможенный склад – bonded warehouse склад боеприпасов – ammunition depot/dump базовый склад – depot воен.
2) store (запас)
a lot of (большое количество) II муж. (характер) constitution, disposition, turn
breed
way (of life) люди особого склада – people of a particular stamp/quality/mentality, people of a special mould склад ума – cast/turn of mind ни складу ни ладу

storehouse

I
м.
1. (запас чего-л.) store, stock
~ оружия store or weapons
2. (помещение) warehouse, storehouse
depot (тж. воен.), лесной ~ timber-yard
портовый ~ port warehouse
таможенный ~ customs warehouse
~ отправителя shipperś warehouse
~ получателя consigneeś warehouse

i
м.
1. (запас чего-л.) store, stock
~ оружия store or weapons
2. (помещение) warehouse, storehouse
depot (тж. воен.), лесной ~ timber-yard
портовый ~ port warehouse
таможенный ~ customs warehouse
~ отправителя shipperś warehouse
~ получателя consigneeś warehouse

ii
м. (свойство) kind
~ жизни way life
~ ума mentality
люди особого ~а people of a special mould
people of a certain stamp

II
м. (свойство) kind
~ жизни way life
~ ума mentality
люди особого ~а people of a special mould
people of a certain stamp

боеприпасов
ammunition depot/dump

ammunition dump

взрывчатых веществ
explosive storage, powder storage

горючего
gasoline storage

готовой продукции
finished-products storage area

stock-room

готовых изделий
finished store

динамита
dynamite magazine

длительного хранения
extended storage, long-term storage, stationary storage

заготовок
сущ. stockyard

запасных частей
parts depot

краткосрочного хранения
short-term storage, temporary storage

легирующих материалов
alloy storage area

лесоматериалов
forest depot

металлолома
scrap yard

открытого хранения
yard

пиломатериалов
lumber yard, timber yard