ски́ба
-и, ж.
1. Смуга, шар землі, яку вивертає плуг під час оранки. || Така смуга землі як одиниця виміру орної площі.
• Сі́яти (розсіва́ти) по ски́бі — сіяти злаки, багаторічні трави та ін. по вивернутих під час оранки шарах цілини, поля.
2. Відрізаний ножем великий плоский шматок чого-небудь їстівного (хліба, кавуна і т. ін.).
• Відрі́зана ски́ба — людина, яка відділилася від родини, стала жити самостійно (спершу – про дочку, що вийшла заміж).
Начните вводить слово: