сирота́
-и́, ч. і ж.
1. Дитина, підліток, що втратили батька й матір або одного з них. || Людина, що залишилася без рідних, близьких; одинока, самітна людина. || перен. Бідна, нещасна людина; бідолаха.
• Зоста́тися (залиши́тися, лиши́тися і т. ін.) сирото́ю — а) втратити батька й матір або одного з них; б) бути одинокою, самітною людиною.
2. перев. мн. , іст. У давній Русі – різні категорії феодального залежного селянства.
3. тільки мн. , розм. Пухирці, що з'являються на шкірі людини від холоду або нервового збудження.
• Узя́тися си́ротами — покритися пухирцями від холоду або нервового збудження.
Начните вводить слово: