си́нтез
-у, ч.
1. Метод наукового дослідження предметів, явищ дійсності в цілісності, єдності та взаємозв'язку їх частин; прот. аналіз.
2. Єдність, цілісність певних сполучених, пов'язаних між собою явищ, предметів дійсності.
3. книжн. Узагальнення, висновок із чого-небудь.
4. хім. Одержання або утворення складних хімічних речовин шляхом сполучання простіших речовин або елементів.
• Си́нтез бі́лого сві́тла фіз. — утворення білого світла шляхом складання всіх кольорових спектральних променів.
• Си́нтез мінера́лів — штучне утворення мінералів та вирощування монокристалів з окремих елементів чи хімічних сполук у лабораторних або промислових умовах.