се́рце
-я, с.
1. Центральний орган кровоносної системи у вигляді м'язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган.
• Пивне́ се́рце — зміни в серці, які розвиваються при хронічному алкоголізмі.
• Поли́в'яне се́рце — серце, яке спостерігається при хронічному серозному перикардиті.
2. Цей орган людини як символ зосередження почуттів, настроїв, переживань і т. ін. || Здатність почувати й розуміти інших; чуйність, сердечність. || Цей орган людини як символ любовних почуттів, любовної прив'язаності. || перен. Внутрішній психічний світ людини, її настрої, переживання, почуття. || з означ. Сукупність якостей, рис, властивих певній особі; вдача людини. || з означ. Людина як носій тих чи інших рис, якостей.
• Бра́ти \[бли́зько\] до се́рця що — дуже перейматися чимсь, надавати чому-небудь великого значення.
• Вели́ке се́рце у кого — хтось дуже добрий, чулий, здатний гаряче й глибоко перейматися чим-небудь.
• Відійшло́ від (од) се́рця у кого, кому — комусь полегшало, хтось заспокоївся, перестав тривожитися, хвилюватися.
• Всім се́рцем — а) щиро, гаряче (любити, вірити і т. ін.); б) цілком, повністю; всім єством (розуміти кого-небудь, співчувати комусь).
• Гаря́че се́рце — а) (у кого, чиє) у когось дуже запальна, войовнича вдача; б) (чиє, у кого) у когось дуже чутлива вдача; в) (хто) чутлива, чуйна людина.
• З відкри́тим се́рцем — щиро, без упереджень, відверто (ставитися до кого-небудь, робити щось і т. ін.).
3. часто у сполуч. із займ. моє, а також зі сл. козаче, дівчинонько і т. ін., розм. Ласкаве звертання до кого-небудь.
4. перен. Гнів, роздратування.
• Відхо́дити се́рцем — переставати гніватися, сердитися.
• З се́рцем — виявляючи гнів, роздратування; гнівно, роздратовано.
5. чого , перен. Головна, найважливіша частина, центр чого-небудь.
6. перен. Металева, циліндричної форми частина дзвона, розташована у внутрішній його частині; язик.
7. діал. Медуза.
• Без се́рця — а) (хто) хто-небудь жорстокий, безжалісний; б) безжалісно, не шкодуючи нікого, нічого; в) не гніваючись, пересердившись.
• Ма́ти се́рце — а) бути добрим, чуйним, доброзичливим; б) (на кого, проти кого) гніватися, сердитися на кого-небудь.
• Не ма́ти се́рця — а) бути недобрим, нечуйним, недоброзичливим; б) (до кого – чого) не відчувати прихильності до когось, чогось; в) (на кого, проти кого) не гніватися на когось.
Начните вводить слово: