себе́
наз. в. нема , одн. і мн. , займ. зворотний . Вказує на спрямованість дії на самого виконавця дії, заміняючи за змістом особові займенники.
• Від се́бе — від свого імені.
• У се́бе — у своїй кімнаті, квартирі, у своєму будинку і т. ін.
• Бра́ти на се́бе що — а) зважуватися відповідати, розплачуватися за що-небудь самому; б) бути готовим виконати, очолити що-небудь самому; в) перебирати чиїсь функції, обов'язки і т. ін.
• Бу́ти собо́ю (з се́бе) яким — мати певні риси обличчя, зовнішності.
• Не по собі́ кому — а) нездужається, погано кому-небудь; б) незручно, ніяково кому-небудь; в) моторошно, страшно кому-небудь.
• По собі́ — а) відповідно до своїх смаків, можливостей, вимог. Знайти роботу по собі; б) після себе.
• Сам (сама́, само́) за се́бе гово́рить що — що-небудь не потребує, не вимагає пояснення, підтвердження.
• Сам (сама́, само́) не при собі́ — а) у дуже поганому настрої, у стані сильного душевного розладу; б) у незвичному для себе стані, не такий, як завжди.
Начните вводить слово: