сві́точ
-а, ч.
1. заст. , поет. Велика свічка. || Смолоскип. || Свічник. || Світило.
2. перен. Той, хто є носієм правди, волі, освіти і т. ін.
3. перен. Те, що є джерелом істини, правди, волі, освіти тощо.
Начните вводить слово: