-і́ю, -і́єш, недок. , перех.
1. також без додатка і з підрядним реченням . Сприймати, осягати розумом (у 1, 2 знач. ) . || Сприймати інформацію, передану жестами, знаками і т. ін. || що . Осягати, схоплювати розумом, усвідомлювати ідею, зміст, значення чого-небудь написаного, прочитаного, сказаного і т. ін. || Сприймати, схоплювати зміст висловленого нерідною мовою. || кого . Сприймати, усвідомлювати зміст, значення чого-небудь висловленого, написаного, створеного кимсь. || кого . Правильно сприймати людину, поділяючи її світогляд, вчинки, настрої, почуття і т. ін. Розуміти з півслова .
2. перев. із спол. що. Пройматися свідомістю (у 2 знач. ) , бути свідомим (у 2 знач. ) чого-небудь, ясно, чітко усвідомлювати щось.
3. перех. і з підрядним реченням . Сприймати не розумом, а інтуїцією, чуттям; відчувати. || Сприймати відчуттям, інстинктивно мову, бажання, накази людини (про тварину). Розуміти серцем .
4. Пізнавати закономірності, проникати в суть якого-небудь явища, процесу. || перев. із запереч. част. не. Знаходити пояснення, причину чого-небудь. || Робити припущення, здогадуватися про що-небудь. || Осмислюючи, визнавати, приймати що-небудь.
5. Оцінюючи, визначати, кваліфікувати певним чином що-небудь. || під чим . Мати на увазі.
6. Мати відомості, знання про кого-, що-небудь. || в чому , на чому . Добре розбиратися в чому-небудь, бути добре обізнаним у чомусь.
• Розумі́ти що-небудь (де́що) — розбиратися в чому-небудь, мати певні знання з чогось.
• Нічо́го не розумі́ти — не тямити зовсім у чому-небудь.
• Розумі́ти ді́ло — а) бути досвідченим, обізнаним, розбиратися в чому-небудь; б) здогадуватися, про що йде мова.