розсипати
I розси́пати див. розсипати . II розсипа́ти -а́ю, -а́єш, недок. , розси́пати, -плю, -плеш; мн. розси́плють; док. , перех.
1. Несподівано, мимоволі висипати що-небудь сипке, розкидати багато предметів. || Давати можливість волоссю вільно спадати, лягати, розділяючись на пасма. || Навмисно розкидати, сипати по поверхні, накидати, насипати на що-небудь (багато предметів або щось сипке).
2. Порушувати цілісність чого-небудь, руйнуючи, роз'єднуючи.
3. Насипати в різні місця, розподіляти що-небудь сипке.
4. Розбивши, розділивши (групу людей) на дрібніші одиниці, розташовувати на відстані один від одного; розосереджувати.
5. розм. Витрачати, розтринькувати.
6. перен. Вимовляти часто й у великій кількості. || Видавати дрібні, уривчасті звуки.