розраху́нок
-нку, ч.
1. Дія за знач. розрахувати , розраховувати . || Результат обчислення яких-небудь даних. || Результат технічних підрахунків необхідних даних при проектуванні.
• З розраху́нку — а) беручи певну кількість чого-небудь; б) враховуючи що-небудь.
• Актуа́рні розраху́нки — розрахунки у галузі страхової математичної статистики.
2. Виплата грошей за роботу, за борговими зобов'язаннями, оплата рахунків і т. ін. || Звільнення з роботи з повною виплатою зароблених грошей.
• Безакце́птний розраху́нок — оплата, що здійснюється на основі платіжних вимог у тих випадках, коли для цього не потрібна згода платника.
• Безготівко́ві розраху́нки — розрахунки, що провадяться без готівки, за допомогою чеків або перерахуванням грошових сум на рахунок одержувача.
• Клі́рингові розраху́нки — форма безготівкових розрахунків за товари, послуги, за якої рівновеликі вимоги взаємно зараховують, а незараховану суму оплачують звичайним порядком.
3. перен. Відплата, покарання, помста.
4. Припущення, що будується на яких-небудь міркуваннях, фактах і т. ін. || Надія на кого-, що-небудь.
• З таки́м розраху́нком — так, таким способом.
• Що-не́будь \[не\] вхо́дило у розраху́нки чиї — хтось не мав наміру (мав намір) здійснити щось.
5. Корисливе міркування з метою одержання якої-небудь вигоди.
6. рідко . Обслуга гармати, кулемета і т. ін.