розло́гий
-а, -е.
1. Який розкинувся на великій площі, обіймає великий простір. || Великий, просторий.
2. Який має широко розкинуте гілля (про дерева, кущі і т. ін.); крислатий, гіллястий. || Який буйно розрісся, широко розкинувся в боки (про гілля, листя). || Який широко розходиться в боки. || перен. Міцної будови тіла; Кремезний.
3. перен. Який звучить вільно, рівно, невимушено. || Який розноситься на далеку відстань. || Плавний, повільний, без різких переходів і змін.
4. Який, поступово знижуючись, не має крутих схилів (про рельєф місцевості); спадистий.
Начните вводить слово: