роби́ти
роблю́, ро́биш; мн. ро́блять; недок.
1. перех. Займатися якою-небудь справою, діяльністю. || у сполуч. з ім. у знах. в. Уживається в знач. : виконувати, здійснювати те, що виражено іменником. || у сполуч. зі словами на позначення міри , кількості . Уживається в знач. : виконувати роботу, дію у вказаному обсязі. || рідко . Обробляти (землю). Робити внесок .
• Ні́чого (нема́ що) роби́ти — неможливо вчинити так, як хочеш, треба примиритися з тим, що є.
• Роби́ти візи́т (візи́ти) кому — відвідувати кого-небудь.
• Роби́ти сце́ну кому — сваритися з ким-небудь, виражаючи своє незадоволення.
2. перех. Виготовляти, виробляти що-небудь. || Створювати мистецькі вироби, твори.
3. перех. і без додатка . Діяти, поводитися яким-небудь способом, чином. || Уживати якихось заходів. || для кого . Подавати допомогу кому-небудь.
• Роби́ти під се́бе — мочитися, випорожнятися в постелі (про дітей, хворих).
• Роби́ти ста́вку на що — розраховувати, покладати великі надії на що-небудь.
4. перех. , ким , чим . Перетворювати кого-, що-небудь у когось, щось. || Надавати кому-, чому-небудь певних властивостей, якостей, ознак, якогось вигляду. || Примушувати кого-небудь бути кимсь. || Характеризувати кого-небудь певним чином.
5. перех. і без додатка . Приводити до чого-небудь, спричиняти, викликати щось. || перех. Заподіювати, чинити кому-небудь зло, завдавати болю і т. ін. || перех. Створювати що-небудь.
6. неперех. Займатися якою-небудь, перев. фізичною, працею; працювати. || ким , чим , на кому – чому . Використовувати кого-, що-небудь як силу, засіб, знаряддя праці.
7. неперех. Обслуговувати кого-небудь своєю працею. || Працювати де-небудь, перебувати на службі, роботі. || Перебувати на якійсь посаді.
8. неперех. , розм. Перебувати в дії, діяти, виконуючи своє призначення; функціонувати.