резона́нс
-у, ч.
1. спец. Явище різкого зростання амплітуди коливань у коливальній системі, що настає при певній частоті зовнішнього впливу на цю систему.
2. Здатність деяких приміщень, предметів, простору збільшувати силу і довжину звуку.
3. Вибіркове поглинання електромагнітних хвиль.
4. перен. Відгомін, відгук, дія як відповідь на що-небудь.
• Афекти́вний резона́нс — здатність індивідуума проявляти емоційну чуйність стосовно оточуючих осіб.