рахува́ти
-у́ю, -у́єш, недок.
1. неперех. Вимовляти, називати числа в послідовному порядку (під час підрахунку). || Ритмічно повторюючи числа, відмірювати такт (у музиці, танці, під час ходьби і т. ін.). || Знати назви і послідовність чисел у певних межах. || Уміти виконувати арифметичні дії з числами.
2. перех. і без додатка . Визначати кількість, суму. Рахувати гроші . || Вести які-небудь підрахунки.
3. перех. Вести початок чого-небудь від чогось.
4. перех. Враховувати, включати кого-, що-небудь. || Брати до уваги когось, щось.
5. неперех. , на кого – що , розм. Надіятися, розраховувати на кого-, що-небудь у своїх діях, планах і т. ін.
6. перех. , за кого – що , ким , чим , розм. Те саме, що вважати .
7. неперех. , розм. Думати, розмірковувати над чим-небудь. || із спол. що. Ґрунтуючись на чомусь, робити певний висновок, певне припущення з приводу кого-, чого-небудь.
8. у знач. вставн. сл. , неперех. , рідко . Уживається для підтвердження певної думки.