ра́но
I присл.
1. У ранішній час. || у знач. присудк. сл.
2. На початку якого-небудь періоду, відрізку часу і т. ін.
3. Раніше, ніж належить, ніж звичайно буває, ніж можна чекати; передчасно.
4. у знач. присудк. сл. Не час, не пора.
• Ра́но чи пі́зно — коли-небудь, у майбутньому (про те що неодмінно має відбутися, статися).
II -а, с. , розм. , рідко . Те саме, що ранок 1).
• Від ра́на до но́чі — те саме, що Од (від) ра́нку до но́чі (див. ра́нок).
• До ра́на поет. — до світання, до ранкової зорі.