раз
I ч.
1. род. -у. У сполуч. з числ. один або без нього означає однократність дії. || У сполуч. з іншими кільк. числ. вказує на повторення дії.
• В оди́н раз — відразу, раптово.
• За оди́н раз — в одним заходом.
• За одни́м ра́зом — зразу, без передиху.
• Раз-дру́гий — трохи, недовго.
• Раз за ра́зом; Раз у раз — регулярно, систематично, весь час повторюючись (повторюючи) один за одним.
• Раз од ра́зу — з кожним новим випадком.
2. род. -у. У сполуч. із порядк. числ. , вказ. та означ. займ. , прикм. характеризує дію кількісно, вказує на її багатократність.
• В (у) ко́жному (ко́жнім) ра́зі — за будь-яких обставин.
• В са́мий раз — а) вчасно; коли це потрібно; б) якраз впору (про одяг, взуття і т. ін.).
• В (у) тако́му ра́зі — за даних обставин, умов; тоді.
• Ко́жного ра́зу — постійно, використовуючи будь-яку нагоду.
• На пе́рший раз — для початку.
• Ні в я́кому ра́зі — ні за яких обставин, умов; ні за що.
• Ні ра́зу — ніколи.
• Раз і наза́вжди — на весь час, остаточно, безповоротно.
3. невідм. Уживається при лічбі в знач. кільк. числ. один. || розм. , рідко . Уживається при переліку на позначення першого пункту.
4. у знач. присудка . Уживається для вираження раптової, несподіваної для когось дії.
• От тобі́ й раз! — уживається при вираженні здивування, заперечення і т. ін.
II присл. Якось, одного дня, колись. III спол. , розм. Уживається для приєднання умовних підрядних речень; якщо.
Начните вводить слово: