Толковый словарь русского языка Д. Н. Ушакова
рады, ж. (укр. рада). 1. Помощь, совет (обл.). Подать раду кому-н. 2. На Украине - народное собрание, совещание, сходка по общественному делу (истор.). Казачья рада. 3. На Украине - совет депутатов трудящихся (нов.). 4. Название центральных органов контрреволюционных буржуазно-националистических организаций на Украине и в Белоруссии в 1917-19 гг. (нов. истор.). Белорусская рада. Центральная рада.
Толковый словарь Ефремовой
ж. местн.
Болотистый участок, поросший мелким сосновым лесом.
Толковый словарь Ефремовой
ж.
Название народного собрания, совета представителей (на Украине, в Белоруссии, Литве и Польше в разные исторические периоды).
Толковый словарь В. И. Даля
ж. арх. болотистый хвойник, пугама, согра. См. радость.
Энциклопедический Словарь Ф.А.Брокгауза и И.А.Ефрона
≈ сход для совещания, вече у малороссийских и запорожских казаков (см.).
Этимологический словарь Фасмера
I ра́да
•I "совет", южн., зап., укр., блр. ра́да "совет, помощь", др.-русск. рада "совет", "советник" (в грам. начиная с 1389 г.; см. Срезн. III, 11). Заимств. через польск. rada – то же, чеш. rada из ср.-в.-н. rât "совет" (Мi. ЕW 271; Уленбек, AfslPh 15, 490; Брюкнер 452). II ра́да
•II "оленный поезд", кольск., арханг. (Подв.), см. ра́йда. III ра́да
•III "болотистое место, поросшее лесом", арханг. (Подв.), олонецк. (Кулик.), вытегр. (Филин 127). Не ясно; не смешивать с ря́дега (Калима 209).
Украинский толковый словарь
ра́да
-и, ж.
1. Пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті; порада. Давати собі раду .
2. Спільне обговорення яких-небудь питань, обмірковування чого-небудь із кимсь. || Нарада, засідання.
• Держа́ти (ра́дити) ра́ду — радитися з ким-небудь.
3. Колегіальний орган якої-небудь організації, установи чи сама організація, установа, що розпоряджається, керує ким-, чим-небудь або радить у чомусь. Вчена рада . Педагогічна рада .
• Біржова́ ра́да — вищий орган управління біржі.
• Ра́да Безпе́ки ООН — основний постійно діючий орган ООН, на який покладено головну відповідальність за підтримання міжнародного миру й безпеки.
• Ра́да директорі́в — колегіальний орган, який здійснює загальне керівництво діяльністю акціонерного товариства.
4. Орган державної влади, який є формою політичної організації суспільства.
• Верхо́вна Ра́да Украї́ни — найвищий орган державної влади та єдиний законодавчий орган України.
• Ра́да міні́стрів — а) в царській Росії у 1857-1882 рр. – дорадчий орган із загальнодержавних справ під головуванням царя, у 1905-1917 рр. – вищий орган влади (уряд); б) в СРСР в 1946-1990 рр. – вищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади (уряд) Союзу РСР; в) в Російській Федерації – назва уряду до прийняття Конституції 1993 р.; г) назва урядів в Болгарії, Угорщині, Греції, Італії та деяких ін. країнах.
• Ра́да шта́тів — назва верхньої палати парламенту Індії.
5. У Запорізькій Січі та в Лівобережній Україні у 17-18 ст. – загальні збори козаків.
• Ра́да генера́льної старши́ни — в Україні у 17-18 ст. – вузький дорадчий орган при гетьмані, створюваний зі складу Ради старшини.
• Ра́да старши́ни — в Укра…
Полное определение слова «РАДА»
Большой русско-украинский словарь
имя собств. , сущ. жен. рода Рада сущ. жен. рода рада от слова: рад прилаг.
• Краткая форма: рад
радий
Большой русско-украинский словарь
сущ. жен. рода рада от слова: рад прилаг.
• Краткая форма: рад
радий
Словарь юридических терминов
— 1) историческое название народных собраний и советов представителей на Украине, в Белоруссии, Литве и Польше (напр., Переяславская Р., Черная Р.), в России (Избранная Р.); 2) название сепаратистских органов власти в Белоруссии, на Украине в 1917 — 1918 гг. (Белорусская Р., Центральная Р.); 3) совет на Украине (Верховная Рада и т.п.).