рідки́й
-а́, -е́.
1. Який перебуває в стані рідини.
• Рідке́ па́ливо — горюча суміш таких органічних речовин, як бензин, гас, мазут і т. ін.
• Рідке́ скло — водний розчин силікатів лужних металів та їхніх сумішей.
• Рідкі́ криста́ли — органічні сполуки, що за певних умов мають одночасно властивості кристала і рідини.
2. Позбавлений достатнього вмісту чого-небудь в якійсь рідині; негустий.
3. Розташований, розміщений неблизько або нещільно один до одного (про однорідні предмети). || Який складається з неблизько або нещільно розташованих, розміщених один до одного однорідних предметів чи деталей. || Негусто зітканий, сплетений. || Розташований на значній віддалі один від одного. || Який є, буває в невеликій кількості.
4. Який буває, трапляється і т. ін. нечасто.
5. Який повторюється, відбувається, буває і т. ін. через певні проміжки часу.
6. Ненасичений, розріджений (про млу, туман і т. ін.).
7. Який не відзначається звучністю (про голос, звуки).
8. Позбавлений інтенсивності, яскравості (про світло і т. ін.).